Розслідування агентів Центрального управління по боротьбі
з наркотиками та організованою злочинністю (Udyco) Головного комісаріату
кримінального розшуку і служби інформації Цивільної гвардії у справі
«російської мафії» в Іспанії виявило «делікатні» відомості, які можуть вплинути
на стосунки Іспанії і Росії, повідомляє іспанська газета АВС.
За її даними, поліція дістала доступ до телефонних
розмов, у яких заарештовані в рамках операції «Трійка» ватажки «російської
мафії» (головні серед них — Генадій Петров, Олександр Малишев і Віталій
Ізгилов, тоді як Кузьмін не приїхав, як очікувалося — прим. АВС) називали як
гарантів безперешкодного здійснення сумнівних операцій високопоставлених
представників російської влади, не тільки з уряду, але й з військових відомств.
За словами джерел видання, іноді
мафіозі безпосередньо зв'язувалися з цими високопоставленими офіційними особами
своєї країни і навіть називали їхні імена, щоб переконати свого співбесідника в
тому, що вони досягнуть своїх цілей. В результаті ватажок мафії без щонайменших
проблем укладав ці угоди. Причому розмови ці були справою звичайною: за день
здійснювалися десятки таких «робочих» дзвінків.
І хоча цей «прямий контакт» не
називається, дані, виявлені в ході слідства, що продовжувалося два роки,
вказують на те, що російські мафіозі, заарештовані під час операції «Трійка»,
мали можливість підкуповувати найвищі ешелони російської влади, і безсоромно
цією можливістю користувалися, вказує газета.
Слідчий Національної судової палати
Бальтасар Гарсон, який веде цю гучну справу, усвідомлює, наскільки «тонке» це
розслідування, зважаючи на його міжнародний контекст, відзначає АВС. Для
виключення просочування інформації і для захисту слідчих, що займаються
вивченням діяльності цих угрупувань в Іспанії, прокуратура засекретила хід
слідства.
Розмах цієї справи такий, що десяток
агентів ледве справляються з розслідуванням, в результаті якого за гратами
опинилися ватажки трьох найвпливовіших угрупувань російської мафії: «тамбовської»
під керівництвом Петрова; «малишевської» під керівництвом Малишева і
угрупування Ізгилова, що набирало в останні місяці обороти після його виходу з
в'язниці, де він опинився після арешту в рамках «операції Оса» у 2005 році, яка
завершилася затриманням (у ОАЕ — прим. ред.) ватажка №1 усіх мафіозних мереж
Іспанії — Захара Калашова, продовжує іспанська газета.
Впродовж всього розслідування поліція
мала доступ до тисяч телефонних розмов обвинувачуваних — спочатку їх було
семеро, але потім стало більше. За словами джерел АВС, від 230 записів «волосся
встає дибки», тому що ці розмови «свідчать про величезну владу заарештованих
ватажків», їхні зв'язки у Росії і колишніх республіках СРСР, цілий спектр
злочинів: вбивства, торгівля зброєю, наркотиками і впливом, здирництво,
підкупи, незаконні операції, контрабанда кобальту і тютюну, замовлені напади,
погрози. Керівництво всіма цими операціями здійснювалося з Іспанії, куди
ватажки мафії перебралися у 1996 році для конспірації.
За даними джерел газети, одне з
конкуруючих угрупувань вже здійснювало напад з гранатометом на Малишева, і
врятуватися йому вдалося тільки дивом. Через війну з впливовим Володимиром
Кумаріним він був вимушений втікти і змінити ім'я — він став Алехандро Лагнасом
Гонсалесом, приїхавши до Іспанії зі своєю дружиною (теж заарештованою), що
залізною рукою розпоряджалася награбованими мільйонами і грала ключову роль.
Одного з ватажків нижчого рівня, Віктора Гавриленкова, що ховався від агентів
після втечі з Хавеа (провінція Аліканте), двоє кілерів намагалися вбити в
санкт-петербурзькому готелі «Віно», після чого він втік до Іспанії, де за його
охорону відповідали два сержанти.
Хоча «офіси» і командні пункти
заарештованих російських мафіозі розташовувалися на Майорці, в Аліканте і
Малазі, вони зі своїми підручними майже кожного тижня їздили до Росії, щоб
особисто віддавати накази і зустрічатися з «колегами». Зазвичай їх шлях
пролягав через Швейцарію з технічною зупинкою в Німеччині. Остання така зустріч
відбулася 12 квітня цього року. Верхівка «тамбовсько-малишевського»
угрупування, включаючи подружжя Малишевих, зібралася в Берліні з нагоди дня
народження Михайла Ребо, другої особи угрупування, який був заарештований через
декілька днів після іспанської операції як лідер німецької гілки мафіозного клану,
продовжує АВС. «Ватажки підтримували тісні, дружні відносини», — стверджують в
поліції. Дійсно, Петров з Малишевим разом влаштувалися на Коста-дель-Сіль, коли
приїхали до Іспанії купувати будинки. Потім їх дороги розійшлися, але їхній
вплив лише посилювався. Нічого не відбувалося без їхнього відома, підлеглі не
могли ні кроку зробити без дозволу боса, навіть відвідати хвору матір,
розповіли джерела видання.
При цьому, за їхніми даними, ватажки
російської мафії боялися не іспанської поліції — в усякому разі, вони не знали,
що за ними стежать, — а спецслужб своєї країни.
Як і під час операції «Оса», російська
влада була не в курсі розслідування поліції і Цивільної гвардії, що викликало
неспокій в правлячих кругах і особливо у ФСБ, продовжує газета. Вона відзначає,
що в публічному обігу антикорупційного відділу у зв'язку з операцією «Трійка»
при перерахуванні іноземних структур, що допомагали розслідуванню, не було
згадки ні про один підрозділ російських правоохоронних органів. Виявилось, що
до них навіть не зверталися по допомогу зважаючи на даремність цього кроку, а
також щоб уникнути сповіщення самих підозрюваних про стеження, пояснює АВС.
Видання нагадує, що після операції
«Оса» російські політики вже чинили на Національну судову палату тиск з вимогою
звільнити Захара Калашова, заарештованого в Дубаї. Зараз Калашов утримується
під суворою охороною в одиночній камері в'язниці міста Суера (провінція
Сарагоса, Іспанія), з якої його намагається витягнути адвокат, колишній слідчий
Національної судової палати Хавьер Гомес де Ліаньо.
Відділ моніторингу
КЦ
Наша кнопка
версія для друку
