Повішення — один з видів страти, який практикують західні демократи, коли це стосується мусульман. Свіжим прикладом є екс-президент Іраку Садам Хусейн, якого американські окупанти і їх прибічники з числа місцевих націонал-зрадників повісили на околиці Багдаду 30 грудня 2006 р., навмисне приурочивши страту до дня одного з головних мусульманських свят — Курбан-байрам (принесення жертви).
Єдиною «втіхою» демонстративної страти Хусейна є те, що американці того ж дня передали тіло вбитого його родичам, і Садама відразу ж поховали в рідному селищі під Тікрітом.
Це до того, що кремлівські «політики», як повідомляють російські ЗМІ, вкрай здивовані жорстокістю своїх американських колег.
Нас у свою чергу дивує здивування російських політиків, які впродовж останніх 400 років не тільки піддають насильницькій смерті своїх політичних і військових опонентів в окупованій Чечні, але і по сатанинські глумляться над тілами загиблих амірів. Наприклад, роздягнені до поясу президенти Аслан Масхадов, і Абдул-халім Садулаєв, амір Мовсар Бараєв з пляшкою коньяку в руці,
генерал Хамзат Гелаєв з розкритим черепом і т.д..
13 квітня 1794 р. в Шлісельбурзькій фортеці мученицькою смертю помер перший Імам Кавказу Шейх Мансур (Ушурма Алдинській). Поранений Мансур потрапив в полон до російським 21 червня 1791 р., після взяття царськими військами османської фортеці Анапа, і був спеціально відправлений в цей каземат «на безвихідне в ньому перебування».
Весною 1861 р. на одній з площ військового укріплення Хасав-юрт російські колонізатори демонстративно повісили відомого аміра кавказьких моджахедів — одноногого, однорукого, одноокого Байсангура Бенойського. Поранений Байсангур разом з сім'єю був захоплений в полон недалеко від с. Беной 17 лютого 1861 р. В даний час на місці страти національного героя чеченського народу стоїть православна церква.
9 березня 1878 р. на ярмарковій площі у фортеці Грізній російські окупанти повісили і зарили в ямі імама Чечні і Дагестану Алибека-хаджі (родом із зандакського Симсира) і 10 його наїбів — керівників Джихаду в Чечні 1877–1878 рр.: Ума-хаджі і його син Дада із Зумсоя, брати Дада і Міта з Чеберлоя, Косум і Нур-хаджі з Чичилюха, Тазарка з Турті-котара, Губахан з Тазен-кали, Курку з Дишні-ведено, Лорса-хаджі з Товзені.
Від рук царських військ і радянських чекістів загинули троє найвідоміших чеченських абреків: Вару Гехинській — зимою 1865 р. (Нові Атаги), Зелімхан Харачойській — 13 вересня 1913 р. (Шалі), Хасуха Гатен-Калінській (Магомадов) — 28 березня 1976 р. (сіло Асланбек-Шеріпово).
В результаті «агентурних комбінацій» НКВД убито обох керівників озброєних виступів проти радянської окупації Чечні: Майрбек Шеріпов — в листопаді 1942 р. (Кулан-Чу), Хасан Ісраїлов (Терлоєв) — 29 грудня 1944 р. (Бушні-Ошной).
В результаті терористичних актів російських спецслужб, а також в нерівних боях з російськими окупантами і агресорами загинули перші чотири президенти Чеченської Республіки Ічкерія: Джохар Дудаєв — 21 квітня 1996 р. (Урус-Мартановській район, Гехи-Чу), Зелімхан Яндарбієв — 13 лютого 2004 р. (Катар, Доха), Аслан Масхадов — 8 березня 2005 р. (Старо-Юртівській район, Дойкур-Евла), Абдул-Халім Садулаєв — 17 червня 2006 р. (Аргун).
Тіла керівників Чеченської Держави Аслана Масхадова, Абдул-халіма Садулаєва і віце-президента ЧРІ Шаміля Басаєва (загиблого в Екажево в Інгушетії), а також генерала Хамзата Гелаєва, вбитого окупантами в горах Дагестану 29 лютого 2004 р. , таємно поховані окупантами в «секретних могилах». Таємно поховані і всі учасники диверсійної операції «Норд-ост» (23–26 жовтня 2002 р.) під командуванням Мовсара Бараєва.
Благословить Аллах їх Газават!
Про те, що від зміни вивісок в приставці до назви «Росія» (царська, більшовицька, демократична) суть цієї країни і її режиму не міняється, свідчить вся історія Росії.
А висловлювання по відношенню до чеченців російських діячів різного рангу і рівня показують, що Росія була, є і, швидше за все, залишиться країною злості, насильства і людиноненависницького відношення до всіх, хто проявляє прагнення до свободи і до людської гідності.
«Чеченці — це ж все бандюги, розумієш» (Борис Єльцин).
«Ми переслідуватимемо терористів всюди. У туалеті зловимо, і в сортирі їх замочимо» (Володимир Путін).
«Зі всієї Чечні треба зробити пустелю Гобі» (віце-президент РФ Олександр Руцкой).
«Це [вибухи будинків в Москві] — чеченський тероризм» (мер Москви Юрій Лужков).
«Хороший чеченець — мертвий чеченець. По Чечні треба завдати ядерного удару і перетворити її на одну чорну яму» (лідер ЛДПР Володимир Жиріновській).
«Російська армія відроджується в Чечні, і кожен, хто думає інакше, зрадник» (один з лідерів СПС, ліберал Анатолій Чубайс).
«Як людина і громадянин, я б, можливо, задушив Радуєва своїми руками» (ліберал Борис Немцов).
«Вже набридли ці чеченці» (академік Дмитро Ліхачев).
«Вороги Росії всі, хто виступає проти війни в Чечні» (журналіст Олександр Невзоров).
«Путін в Чечні вбиває майбутніх бойовиків» (політолог Олексій Щербаков).
«Чеченці у віці від 10 до 60 років є терористами» (генерал Генадій Трошев).
«Дружини і діти бандитів — теж бандити» (генерал Володимир Шаманов).
«Докричатися до чеченців можна тільки за допомогою гармат» (генерал Анатолій Куліков).
«Чеченець — або вбивця, або бандит, або злодій!» (генерал Михайло Барсуков).
«Вони [чеченці] — народ-паразит» (генерал Макаров).
«У Чечні необхідна тактика спаленої землі, а всіх чеченців депортувати» (журналіст Сергій Доренко).
Це всього лише невелика словесна ілюстрація до здивування російських політиків у зв'язку із стратою Саддама Хусейна.
Візірхан Махмадов, громадянин ЧРІ
Відділ листів
КЦ
Наша кнопка
версія для друку
